- завергати
- —————————————————————————————заве́рга́тидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
завергати — ве/рга/ю, ве/рга/єш, заве/ргнути і заве/ргти, гну, гнеш; мин. ч. заве/рг, ла, ло; док., перех., розм. 1) З силою закидати, закинути. 2) Вергаючи, покрити чим небудь якусь поверхню … Український тлумачний словник
заверганий — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до завергати … Український тлумачний словник
завергнути — див. завергати … Український тлумачний словник
завергти — див. завергати … Український тлумачний словник